Разговор с электрическим мозгом







      У цій країні не буде робітників - за них працюють машини, підкоряючись голосу... Не потрібні люди мистецтва - за них творять комп'ютери... Сфера обслуговування теж не має потреби ні в банківських службовцях, ні в кравців - всі робить електроніка... Чим не "ідеальна країна" - ніяких соціальних протиріч, страйків і конфліктів. Навколо одні машини, розумна техніка...
      Ми залишаємо Всесвітню виставку по незвичайно блакитним, як небо, доріжкам, що ведуть нас у гучний мир атракціонів і дешевих ресторанчиков.
      Погляд мій зупиняється на скляному балагані, оточеному юрбою японських юнаків. Звичайний атракціон "Экс-поленда" - веселого містечка виставки. Чи звичайний?
      "Електронна ворожка пророчить ваше майбутнє,- читаю я.- Ви довідаєтеся, які капітали вам має бути успадкувати від ваших рідних і друзів".
      Співробітники в білих халатах відмінюються над перфорованими картами. Мигає й гурчить електронне нутро комп'ютерів. Стукають важелі самописів. Всі електронне, на промисловій основі - прямо з "Компутопии"...
      Юнаки й дівчини з надією тягнуться до загадкової машини, здатної пророчити їхній завтрашній день. Адже це не звичайний дідок-провісник, якого й сьогодні можна зустріти в бідних кварталах Токіо.
      Ні, сьогодні таким гаданням не здивуєш нікого. Чи та справа - вам пророкує майбутнє розумна електронна машина!
      На жаль, так думають наївні люди, осліплені яскравою мішурою кібернетичного століття.
      Але час бере своє. Я вірю: саме життя швидко пристосувалося до кібернетиці суспільства з її всі протиріччями, що загострюються, неминуче змусить зрозуміти всю неминучість непорушного закону розвитку цього суспільства: на зміну капіталізму прийде не Компутопия - Комунізм!

      11 травня, понеділок
      Сьогодні ранком заходив Акимов. Він здивований, що останнім часом рідко зустрічає мене на заводі.
      - Ви що, хворо? - запитав він заклопотано.
      - Ні,- відповів я,- здоровий.
      - Так ви що ж, увесь час сидите в бібліотеці й на монтажі Центрального поста?
      - Так, доводиться. Хочу проникнути в саму товщу кібернетики.
      - Всі треба самому побачити, почути. З кожним треба поговорити, так, що чи?
      - Це ви праві,- перервав я Акимова.- Ще Геракліт говорив: "Ока більше точні свідки, чим вуха". А наука висловлюється й того точніше: око дає вісімдесят відсотків всієї інформації, одержуваної людиною.
      - Ще б! "Радість бачити й розуміти - є самий прекрасний дарунок природи". Знаєте, хто так сказав? Эйнштейн. Це я вам за Геракліта мщу,- розсміявся Акимов.
      - Але все залежить від того, як дивишся й що бачиш. Мщу вам за Эйнштейна ще одною цитатою: "Орел бачить значно далі, ніж людина, але людський погляд зауважує в речах значно більше, ніж око орла". Хто сказав? Ах, не знаєте... Фрідріх Энгельс.
      Ми розсміялися обоє.