Разговор с электрическим мозгом







      Як дивно працює людське око! Таємницю його діяльності ще не повністю розгадали вчені. Але вже сьогодні вони думають про створення машини, здатної бачити.
      - Навіщо це потрібно? - скажуть ті, хто погано знаком із проблемами кібернетики й автоматизації.
      - Як - навіщо? У цьому випадку машина ще більше наближається до людському мозку, стає більше слухняним і чуйним помічником людини, набагато легше може спілкуватися з ним без посередників.
      машина, Що Бачить, здатна навчитися грамоті. Вона може розрізняти не тільки букви, цифри й деталі машин. Вона зможе працювати збирачем на конвеєрі, лаборантом в інституті й навіть складачі. Навчи машину грамоті, дай їй будь-який рукопис, і вона прекрасно встане за машину - лінотип. Однак проблема бачення й дізнавання для кібернетичних машин - одна із самих складних.
      Подивитеся, як ми пишемо. У кожного свій почерк - не буває, щоб два людини писали зовсім однаково. От я розглядаю записи великих людей миру - Маркса, Леніна, Пушкіна, Наполеона, Достоєвського, Маяковського. Яка розмаїтість почерків! Але ми читаємо знаки, нанесені на папір, і сприймаємо думки великих людей, навічно відбиті у свідомості людства, за допомогою букви, слова, фрази.
      По яких же ознаках ми здатні розуміти різні почерки? Очевидно, при всілякому написанні букв є необхідне, у чомусь стійке однаковість, що дає можливість не плутати букву "а" з "про", букву "б" с "в".
      Уявіть собі електронне око, що складається з 60 фотоелементів. Перед цим оком кібернетичної машини ставляться цифри, написані зовсім по-різному: і твердо, і округло, і жорстко, і ледве надряпані на листку паперу*